Як пов’язували хустку на Новоайдарщині?

Колекція «Народний костюм Новоайдарщини кін. ХІХ – поч. ХХ ст.» — це яскрава мозаїка локальних традицій, у якій кожен головний убір розповідає свою історію.

У нашій колекції — справжнє розмаїття форм, матеріалів і візерунків. Тут можна побачити вишиті очіпки, шовкові ажурні хустки з довгою бахромою, квітчасті кашемірові хустки, шовкові хустки, пов’язані «чалмою», хустки, прикрашені «твєтками», та навіть лемківські тебетівки з тороками.

Кожен із цих головних уборів — не просто елемент строю, а частина локальної ідентичності, відображення повсякденного життя, свят, родинних історій і жіночого досвіду.

Для багатьох новоайдарських строїв характерним було також використання білої маленької спідньої хустки — її вдягали замість очіпка, під основну хустку. Вона підкреслювала охайність образу та допомагала надійно зафіксувати верхню хустку.

Способів пов’язування існувало безліч: від простих буденних до святкових, складних, декоративних. І кожен образ ставав по-своєму унікальним, адже українська хустка завжди додає жіночності, колориту й особливого шарму.

Спосіб пов’язування хустки, притаманний більшості районам Луганщини, на відео від Діана Антоняк у першому коментарі.