Хоч Всесвітній день вишиванки відзначали вчора, розмови про її значення не вщухають. Адже для українців сорочка — це не просто елемент гардероба. Це наш генетичний код, історія в кожному стібку та живий зв'язок із рідним домом.
Для кожного мешканця нашого Щастинського району цей ювілейний, 20-й День вишиванки відгукується особливим щемом у серці. Наші сорочки пахнуть рідною домівкою, спокоєм та мирним небом — усім тим затишком, який у нас тимчасово відібрали, але не змогли стерти з нашої пам'яті та душі, Вони живуть у наших серцях, у наших традиціях і в унікальній спадщині нашого краю.
Спільно згадаємо мирні часи та доторкнемося до витоків нашої автентики. Завдяки сучасним технологіям кожен із нас прямо зараз може перенестися в стіни Новоайдарського краєзнавчого музею та на власні очі знову побачити перлину нашого району — унікальну колекцію «Народний костюм Новоайдарщини ХІХ–ХХ ст.».
Там, де кожен стібок, кожна деталь і кожен орнамент дихають історією нашої малої Батьківщини.
Одягаймо свої вишиванки, де б ми зараз не були. Нехай вони зігрівають нас теплом рідного Щастинського краю, єднають нас крізь відстані та нагадують: ми обов'язково повернемося, відбудуємо і знову святкуватимемо під мирним українським українським небом нашої Луганщини! 