
Верховна Рада України ухвалила новий Закон про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 12301)
1 липня Верховна Рада України підтримала новий базовий Закон, який визначатиме державну політику щодо внутрішньо переміщених осіб. Документ враховує виклики, спричинені повномасштабною війною, та закладає сучасні підходи до захисту прав, підтримки й інтеграції людей, які були змушені залишити свої домівки.

Закон набере чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування. Після цього чинний Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII втратить чинність.
Основні зміни, передбачені Законом:

Комплексна підтримка ВПО на всіх етапах вимушеного переміщення — від адаптації та інтеграції до повернення до місця проживання й реінтеграції.

Рівні пенсійні права. Для внутрішньо переміщених осіб більше не можуть встановлюватися додаткові чи відмінні від загального порядку умови призначення, виплати або перерахунку пенсій.

Електронний кабінет ВПО. Новий цифровий сервіс допоможе отримувати необхідні послуги, оцінювати потреби та рівень інтеграції за новим місцем проживання.

Посилення житлових гарантій. Закон передбачає нові механізми державної підтримки у забезпеченні житлом, а також врегульовує питання проживання у житлі для тимчасового проживання. Для окремих категорій ВПО строки безоплатного проживання під час воєнного або надзвичайного стану та ще шість місяців після його припинення не обмежуватимуться.

Врегулювання статусу місць тимчасового проживання. На законодавчому рівні визначено статус модульних містечок, гуртожитків, готелів та інших приміщень, які використовуються для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Посилення державної політики у сфері захисту прав ВПО. Закон визначає основні завдання та повноваження центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію державної політики у цій сфері. Це забезпечить її послідовність і сталість незалежно від кадрових чи структурних змін.

Прийняття цього Закону є важливим кроком до вдосконалення системи захисту прав внутрішньо переміщених осіб, розвитку ефективних механізмів державної підтримки та створення умов для їх повноцінної інтеграції у громадах.