Сьогодні, у Міжнародний день зниклих безвісти, ми згадуємо всіх українців, яких чекають удома.
Цей день нагадує про людей, доля яких залишається невідомою, та про родини, для яких кожен день перетворюється на болісне очікування звістки.
Для України ця дата має особливе значення. Через російську агресію тисячі українців — військових і цивільних — опинилися в ситуації, коли рідні не знають, де вони, що з ними та чи повернуться вони додому.
За кожним повідомленням про зникнення стоїть людська історія. За кожним ім’ям — родина, яка чекає, шукає і не втрачає віри. Це життя, поставлене на паузу невідомістю.
Славутська громада розділяє біль родин, які живуть у постійному очікуванні. Ми пам’ятаємо про тих, чия доля досі не встановлена, і підтримуємо їхніх близьких.
Пам’ятаємо кожного. Чекаємо кожного. Віримо у їх повернення!