НОВІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ, ЯКІ ТИМЧАСОВО ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЗАКЛАДАХ ЦІЛОДОБОВОГО ПЕРЕБУВАННЯ
2 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1212 «Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім’ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення».
Головна мета — забезпечення найкращих інтересів дитини, захист її прав та створення умов для виховання і розвитку в безпечному сімейному середовищі.Турбота про дитину не обмежується лише забезпеченням її базових потреб під час перебування в закладі. Важливо, щоб кожна дитина отримувала належну підтримку, увагу, індивідуальний підхід і допомогу, необхідну для повернення до сім’ї або влаштування в сімейне оточення.
Що передбачає новий підхід до організації соціального захисту дітей?
Індивідуальний підхід до кожної дитини. Важливо враховувати потреби дитини, її вік, життєві обставини, сімейну ситуацію, емоційний стан та інші фактори, які впливають на її добробут і подальше влаштування. Підготовка до повернення в біологічну сім’ю. Якщо це відповідає найкращим інтересам дитини та є безпечним для неї, необхідно сприяти відновленню сімейних зв’язків, допомагати батькам долати складні життєві обставини та створювати належні умови для повернення дитини додому. Сприяння влаштуванню до сімейних форм виховання. Якщо повернення до біологічної сім’ї неможливе або не відповідає інтересам дитини, важливо забезпечити розгляд можливостей її влаштування до сімейних форм виховання відповідно до законодавства України. Створення умов, наближених до сімейних. Дитина потребує не лише належного догляду, а й стабільних емоційних зв’язків, відчуття захищеності, поваги до її особистості та можливості повноцінно розвиватися. Підготовка до усиновлення. Коли усиновлення є належною формою влаштування дитини, необхідно забезпечити дотримання встановлених законодавством процедур і пріоритету найкращих інтересів дитини.
Особлива роль у цьому процесі належить органам опіки та піклування, службам у справах дітей, надавачам соціальних послуг і закладам, у яких діти перебувають цілодобово.Ефективна взаємодія між усіма залученими суб’єктами має сприяти своєчасному виявленню потреб дитини, оцінюванню сімейних обставин, організації необхідної допомоги та визначенню подальшого шляху її влаштування.
Водночас важливо підтримувати не лише дитину, а й її сім’ю. Соціальний супровід, консультування, психологічна допомога та інші соціальні послуги можуть відігравати важливу роль у подоланні складних життєвих обставин і створенні безпечного середовища для виховання дитини.
Чому це важливо?Кожна дитина має право зростати в атмосфері любові, турботи, поваги та стабільності. Перебування в закладі має розглядатися з урахуванням індивідуальних обставин дитини та необхідності визначення найкращого рішення для її майбутнього.
Повернення до рідної сім’ї, влаштування до сімейної форми виховання, проживання в умовах, наближених до сімейних, або усиновлення — це різні шляхи, які мають розглядатися з урахуванням потреб, прав і безпеки конкретної дитини.
Найважливіше — щоб кожне рішення ухвалювалося в найкращих інтересах дитини, а кожна дитина мала можливість зростати в безпечному, турботливому та підтримувальному середовищі.Дбаймо про дітей сьогодні, щоб забезпечити їм гідне, захищене та щасливе майбутнє!