Координаційний центр Новоайдарської громади в Ужгороді: простір підтримки, розвитку і збереження зв’язку з Луганщиною
Координаційний центр Новоайдарської селищної військової адміністрації в Ужгороді – це справжній осередок життя, де переселенці не лише вирішують проблеми, а й зберігають свою ідентичність.
Ужгород, проспект Свободи, 52А. Для сотень мешканців області ця адреса означає одне: тут їх чекають. Координаційний центр працює як відкритий простір допомоги, координації та комунікації.
СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД
Комунальна установа «Новоайдарський центр надання соціальних послуг» забезпечує комплексну підтримку переселенців. Інформування та консультування, натуральна допомога, пошиття, ремонт і прання одягу, послуги соціальної адаптації, перукарня – усе це працює щодня. Особливе місце займає «Університет третього віку».
Гуманітарна допомога – продуктові набори, засоби гігієни – надходить регулярно. Але головне, що отримують люди в центрі, – це увага й турбота.
МЕДИЦИНА, ОЗДОРОВЛЕННЯ У СОЛОТВИНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА
Медичний блок центру забезпечує КНП «Новоайдарський центр первинної медико-санітарної допомоги». Статистика 2025 року: 3314 звернень до лікаря загальної практики.
901 особа звернулася по психологічну допомогу протягом 2025 року. Індивідуальні консультації, групові зустрічі, заняття, спрямовані на подолання стресу й відновлення емоційної стабільності, – усе це допомагає людям, які пережили втрату дому, страх, невизначеність, знайти внутрішню рівновагу.
ОСВІТА, КУЛЬТУРА, СПОРТ: 367 ЗАХОДІВ ЗА РІК
Центр в Ужгороді – це не лише про допомогу, а й про розвиток. 367 заходів упродовж року, з яких 267 – для дітей. Понад 300 малюків віком від 3 до 12 років брали участь у майстер-класах, творчих зустрічах, інформаційних сесіях, святах.
Відділ культури, молоді та спорту Новоайдарської селищної ради працює на базі центру системно. У травні 2025 року відбулася особлива подія – презентація проєкту «Врятована спадщина». Виставка народного вбрання, відтвореного на полотнах колекції «Народний костюм Новоайдарщини кінця ХІХ – початку ХХ століття», стала справжнім мостом між минулим і теперішнім, між рідною землею й новим прихистком.
Збереження локальної ідентичності – один із ключових напрямів роботи. Культурно-мистецькі, інформаційно-просвітницькі, патріотичні заходи, виставки, творчі зустрічі – усе це працює на одне: аби люди пам'ятали, хто вони й звідки.
Для функціонує окрема кімната, діють клуб «Луганщина моя» та клуб за інтересами для людей старшого віку.
АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ ТА ЯРМАРКИ ВАКАНСІЙ
На базі центру працює ЦНАП, де можна отримати 43 адміністративні послуги різного спрямування. 10 із них – у взаємодії з Пенсійним фондом, 4 – у сфері ведення реєстру територіальної громади, 4 – через портал «Дія», 10 – у сфері ветеранської політики, а також послуги органів соціального захисту.
Завдяки доступу до державних інформаційних систем і реєстрів люди можуть отримати необхідні довідки та оформити послуги без додаткових поїздок. Усе в одному місці.
Центр облаштований з урахуванням безпекових потреб і може функціонувати навіть під час відключення електроенергії. Альтернативні джерела живлення, доступ до інтернету, можливість підзарядки мобільних пристроїв – усе працює.
На базі центру розгорнуто пункт обігріву. Тут є безкоштовний мобільний зв'язок та інтернет, живлення для гаджетів, медична допомога, генератор, надаються побутові послуги.
У співпраці з роботодавцями Закарпатської області в центрі налагодили проведення «ярмарок вакансій». Люди можуть дізнатися про вільні робочі місця, зустрітися з потенційними роботодавцями, отримати консультації з працевлаштування. Це реальний крок до економічної самостійності.
«Наше завдання – створити для внутрішньо переміщених осіб простір підтримки, стабільності та згуртованості. Навіть у складних умовах воєнного часу Координаційний центр залишається місцем, де люди можуть отримати допомогу, консультацію та відчути підтримку своєї громади», – підкреслює начальник Новоайдарської селищної військової адміністрації Ігор Шопін.
Новоайдарський центр в Ужгороді – це не просто сервісна установа. Сьогодні він – приклад того, як релокована громада може зберігати свою цілісність, забезпечувати людей необхідними послугами та створювати простір взаємопідтримки. Тут допомагають вирішувати практичні питання, відновлювати соціальні зв’язки та формувати відчуття стабільності навіть у складних умовах воєнного часу.